У сучасному маркетингу прийнято бути на слуху: проте в українській економіці є компанії, які працюють виключно в B2B сегменті та не змагаються за увагу пересічного споживача.
До таких належить “АЛТ Україна”. Їхні клієнти – онкологічні та гематологічні центри, центри трансплантології, фармацевтичні компанії, науково-дослідні інститути. Більшість людей не знає цієї назви, хоча з наслідками її роботи стикався майже кожен, хто здавав специфічні аналізи чи звертався по складну медичну допомогу. Компанія постачає високотехнологічне обладнання та наукові рішення провідним медичним і лабораторним закладам країни.
Масштаб: 7,30 млрд грн на тендерах
За даними Clarity Project, З моменту запуску системи Prozorro (з 2016 року) компанія взяла участь у 5 015 закупівлях і виграла 4 419 із них на суму 7,30 млрд грн.
Хто стоїть за компанією
Засновник і єдиний учасник ТОВ “АЛТ Україна ЛТД” – Василь Соколинський (100%); його ж реєстр зазначає кінцевим бенефіціарним власником. Директор компанії – Дмитро Усмединський. Антикорупційне видання «Наші гроші» роками пов’язує діяльність АЛТ із Соколинським, у чиїй біографії є і інші підприємства.
За даними YouControl, Соколинський був засновником «АЛТ Україна ЛТД», «Урбан Град», «Емсі Текнолоджі ЛТД», «Макрохім», «Сигнум» і «Бріз Агроінвест».
«Хімлаборреактив»: суперник, який колись був своїм
За даними «Наших грошей», Соколинський співволодів “Хімлаборреактивом” у 2000–2005 роках, а серед засновників був і Борис Храновський. Згодом фірма опинилася в руках офшорних власників: у 2014 році видання називало власником кіпрську “Тарка лімітед”, а нині нею володіє британська “Кемлаб Інвест Лтд” Рональда Райнера.
Зв’язки між компаніями на цьому не закінчуються. Храновський і Соколинський разом володіють ПрАТ “Макрохім”. Усі три компанії – АЛТ, “Макрохім” і “Хімлаборреактив” – свого часу разом заснували галузеву організацію роботодавців, хоча “Хімлаборреактив” згодом із неї вийшов.
Колишня фірма Соколинського і його нинішня компанія АЛТ неодноразово зустрічалися на торгах. Ще у 2016 році “Наші гроші” зазначали, що АЛТ і “Хімлаборреактив” не раз були єдиними конкурентами на тендерах. Так було на закупівлі обладнання для Конотопського пологового будинку за 19,9 млн грн у 2013 році та мікроскопа для Національної академії наук за 2,4 млн грн у 2014-му. У 2015 році Одеський аграрний університет за гроші Євросоюзу купив у “Хімлаборреактиву” лабораторне обладнання на 6,73 млн грн, і єдиним конкурентом знову виступила АЛТ.
Київ, 2021: пости моніторингу довкілля за 35 млн грн
Найяскравіше це видно на тендері 2021 року, коли Київ закуповував пости моніторингу довкілля. АЛТ, дистриб’ютор японської Horiba, авторизувала переможця – фірму “Енвімонітор” – і мала здійснювати гарантійне обслуговування обладнання. Ще одного учасника, “Украналіт”, не допустили до аукціону, бо він не сплатив забезпечення. Єдиним допущеним “суперником” став “Хімлаборреактив”, і ніхто не знизив ціну. Контракт уклали за 34,85 млн грн зі знижкою лише 0,4%. Автори розслідування нагадують, що раніше «Хімлаборреактив» належав Храновському і Соколинському, а Соколинський володіє АЛТ, яка авторизувала переможця.
Інститут лабораторної діагностики, 2021: 174,52 млн грн на двох
Схожа ситуація була того ж року в Державному науково-дослідному інституті з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи. Інститут замовив обладнання на 174,52 млн грн, і весь бюджет розділили дві фірми. АЛТ отримала 103,29 млн грн за хроматографи Thermo Fisher Scientific, решту – 71,22 млн грн – взяла «Інтегрейтед Медікал Груп» Федора Кірпенка. Кірпенко – кінцевий бенефіціар «Протек Солюшнз Україна», великого постачальника медобладнання, і співзасновник тієї самої галузевої асоціації, до якої входять АЛТ і «Макрохім».
У торгах брали участь також харківський “Атом НТЦ” і київська “Логіклабгрупа”. Загальна сума угод виявилася лише на 0,5% нижчою від очікуваної вартості. Державна аудиторська служба взялася перевіряти дві найбільші закупівлі, бо виявила в них ознаки порушення закону.
Що це означає
Формально “Хімлаборреактив”, АЛТ та “Інтегрейтед Медікал Груп” – незалежні компанії, які змагаються за державні гроші. Водночас їх поєднують спільна історія та спільна галузева асоціація. Це не доводить домовленостей між ними, але ставить питання до реальності конкуренції на цих торгах.
Справа про лабораторії на 170 мільйонів
Назва “АЛТ Україна ЛТД” зустрічається не лише в тендерних протоколах. Вона є і в матеріалах кримінального провадження, яке розслідує Державне бюро розслідувань.
У серпні 2023 року слідчий суддя Печерського райсуду Києва арештував речові докази у провадженні № 62021000000001015, відкритому 16 грудня 2021 року за ознаками розтрати майна в особливо великих розмірах (ч. 5 ст. 191 КК) та службового підроблення (ч. 1 ст. 366 КК). У клопотанні, яке підтримує суд, слідство описує схему на ЦВДЛ Держпродспоживслужби в Київській області та Києві.
За версією слідства, у 2021 році лабораторія за результатами відкритих торгів уклала договори на поставку обладнання та інших товарів орієнтовною вартістю 170 млн грн із чотирма компаніями: “Логіклабгрупа”, “АЛТ Україна ЛТД”, “Хімлаборреактив” та “Інтегрейтед Медікал Груп”. Товар мали доставити до 23 грудня 2021 року до Вишневого на Київщині. У ціну входили також монтаж, налаштування та навчання персоналу.
Слідство стверджує, що цього не сталося. Посадовці лабораторії, за його версією, підписали акти прийому-передачі без фактичної поставки й подали ці документи до Казначейства, на підставі чого були проведені платежі. Обладнання на момент клопотання, за даними слідства, не було ні доставлено, ні змонтовано. Суд у цій ухвалі не оцінював вину і не встановлював фактів поставки: він лише задовольнив клопотання про арешт телефонів, планшета та носіїв, вилучених в обшуку.
Ухвала називає чотири фірми «пов’язаними» й веде мову про змову посадовців лабораторії зі службовими особами цих підприємств. У чому саме полягає їхня пов’язаність, суд не пояснює. Прізвища фізичних осіб в ухвалі анонімізовані. Про підозру компанії “АЛТ Україна ЛТД” чи її власнику в документі нічого не сказано.
В ухвалі фігурує ще одна особа, яка не має стосунку до тендерів, але, за версією слідства, стоїть за схемою. Прокурор називає «одним з організаторів» і людиною, яка «лобіювала виділення державних коштів» для її реалізації, народного депутата, колишнього голову бюджетного комітету Верховної Ради.
“АЛТ Україна” – один із великих гравців на ринку державних закупівель, який за роки роботи отримав мільярди гривень бюджетних контрактів. Водночас окремі торги демонструють дивну картину: знайомі компанії, спільна історія, мінімальне зниження цін і питання до реальності конкуренції.
На цьому тлі особливої уваги потребує кримінальне провадження щодо закупівель приблизно на 170 млн грн. Слідство перевіряє версію про оплату обладнання, яке, за його даними, фактично не було поставлене.
Сукупність описаних обставин ставить цілком конкретне питання: хто і як роками отримував мільярдні державні замовлення – завдяки реальній конкуренції чи завдяки системі зв’язків, яку ще належить перевірити?
