Економічний масштаб та монополізація ринку Прикарпаття
Будівельна компанія Blago Developer позиціонує себе на ринку як провідний девелопер Прикарпаття із 20-річним досвідом, що реалізує житлові проєкти за міжнародними стандартами. За аналітичними даними Forbes Ukraine та сервісу ЛУН, лише протягом 2024 року компанія ввела в експлуатацію 3 034 квартири. Це становить орієнтовно 54% від загального обсягу нового житла в Івано-Франківській області, що вивело девелопера на другу позицію в загальнонаціональному рейтингу України – одразу за київською компанією “Інтергал-Буд”.
Водночас аналіз діяльності компанії вказує на системну взаємодію з органами місцевого самоврядування, ухвалення суперечливих містобудівних рішень у центральній частині міста та наявність резонансних екологічних прецедентів.
Взаємодія з місцевою владою та важелі впливу на міський простір
Стрімкі темпи зростання та обсяги будівництва Blago Developer демонструють модель, за якої висока ринкова частка супроводжується синергією приватного бізнесу та публічної влади. Зайнявши домінуюче становище на ринку житлової нерухомості Прикарпаття, компанія сформувала структуру, де комерційні показники забудовника мають безпосередній вплив на містобудівне середовище громади.
Згідно з журналістськими розслідуваннями, серед об’єктів нерухомості, оформлених на родичів міського голови, фігурує ЖК Franko River Club, споруджений Blago Developer. Виявлені факти стали підставою для припущень медіа щодо наявності афілійованих зв’язків між керівництвом міста та девелопером.
У 2023 році розслідувачі Центру NGL.Media зафіксували особливості публічних закупівель Івано-Франківської міської ради. За результатами процедури, контракт на облаштування зупинок громадського транспорту отримала 30-річна ФОП Ілона Ковальчук, яка безпосередньо перед цим обіймала посаду маркетолога в компанії “Blago”. Реєстрація ФОП відбулася за кілька тижнів до укладення угоди за відсутності попереднього досвіду у відповідній сфері. Сума договору з міським бюджетом склала 1,5 млн грн. При цьому співвласник компанії “Blago” Іван Криховецький одночасно є членом виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради.
Паралельно компанія фігурує в містобудівному конфлікті щодо забудови історичного центру міста. На ділянці недобудованого торгового центру на вулиці Мельника заплановано зведення 24-поверхового житлового комплексу. Як зазначила у коментарі виданню ZAXID.NET місцева архітекторка Ірина Чолій, громадськість отримала доступ до інформації про проєкт лише наприкінці червня під час оприлюднення детального плану території (ДПТ), хоча паспорт об’єкта із зазначенням Blago як забудовника розміщувався на майданчику протягом півтора року.
Портфель девелопера включає масштабні житлові масиви, зокрема City by Blago та “Княгинин”.
Наприкінці 2025 року з’явилися офіційні відомості про диверсифікацію бізнесу Blago та вихід на ринок рекреаційної нерухомості. Першим проєктом у цьому сегменті визначено будівництв о п’ятизіркового апарт-готелю Son Daven у місті Яремче.
Висока інтенсивність погоджувальних процедур викликає дискусії серед експертів щодо можливого сприяння девелоперу з боку міського голови Руслана Марцінківа та Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю (ДАБК) міськради під керівництвом Олега Семківа.
Аналіз публічних даних свідчить, що у 2020 році Руслан Марцінків здобув науковий ступінь у приватному Університеті Короля Данила. Наразі оприлюднено плани щодо реконструкції будівлі закладу зі збільшенням поверховості до 16 поверхів. Президентом цього університету є один із співвласників Blago.
Механізми містобудівного регулювання: практика застосування ДПТ
Аналіз документації вказує на використання інструменту детальних планів території (ДПТ) замість комплексного внесення змін до Генерального плану міста. Зазначена практика дозволяє локально коригувати функціональне зонування, змінювати граничні параметри поверховості (як у випадку з 24-поверховою будівлею на вул. Мельника та 16-поверховим корпусом Університету Короля Данила) та інтегрувати об’єкти підвищеної щільності в існуючу забудову.
Офіційна позиція міського голови Руслана Марцінківа щодо високих темпів будівництва та динаміки цін на житло базується на чинниках ринкового попиту, зумовленого внутрішньою міграцією внаслідок воєнних дій.
Окремим аспектом дослідження є позиція контролюючих та правоохоронних органів. Попри звернення громадських організацій та приписи Державної інспекції архітектури та містобудування (ДІАМ), об’єкти отримують дозвільні документи та сертифікати готовності. Спостерігачі пояснюють це як політичною підтримкою керівництва міста, так і реалізацією програм із забезпечення житлом представників силових структур за рахунок виділення земельних ділянок та житлових площ.
Екологічний вимір: вирубка зелених насаджень на вул. Національної Гвардії
25 травня 2026 року було зафіксовано факт видалення багаторічних дерев на будівельному майданчику по вулиці Національної Гвардії. Фотоматеріали, оприлюднені в соціальних мережах місцевою жителькою Надією Ребристою, засвідчили зрізання вікових дубів на ділянці, що перебуває у приватній власності.
Роботи здійснюються на території між вулицями Національної Гвардії, Євгена Коновальця та Осипа Сорохтея. Згідно з даними порталу ЛУН, замовником будівництва є ТОВ «Станіславська інвестиційна компанія», а генеральним підрядником – ТОВ “Благо Буд”. Зазначені юридичні особи пов’язані з бізнесменом Андрієм Луцьким, який контролює групу Blago. За підсумками 2024 року компанія зайняла другу позицію за обсягами введення житла в Україні.
У публічній комунікації щодо зрізання зелених насаджень бренд Blago безпосередньо не згадується — діяльність здійснюється через окремі юридичні особи, що дозволяє відокремити публічний бренд від юридичних ризиків.
Правовий статус земельної ділянки як приватної власності юридично дозволив забудовнику здійснювати розпорядження зеленими насадженнями без оформлення ордера на видалення від міських комунальних служб.
Ця обставина обмежила можливості прямого адміністративного впливу з боку контролюючих органів та органів місцевого самоврядування.
Згідно із заявою міського голови Руслана Марцінківа, забудовника зобов’язали компенсувати втрачені насадження шляхом висадки алеї з 50 дубів на місці виконання робіт та додаткових 50 дерев у інших районах міста. Позовної діяльності чи скасування дозвільних документів за цим фактом ініційовано не було.
Прецедент на вул. Національної Гвардії є складником загальної містобудівної ситуації в місті. Зокрема, оголошено тендер вартістю 107 млн грн на будівництво вулиці Проєктної, 1 у рекреаційній зоні поблизу міського озера, що передбачає видалення 180 дерев, проти чого виступає місцева громада.
Освоєння рекреаційних зон навколо Міського озера
Забудова територій, прилеглих до Міського озера та Парку ім. Тараса Шевченка, становить окремий напрямок діяльності девелопера. Проєкти ЖК Parus та житловий район Manhattan залишаються предметом тривалих дискусій щодо дотримання меж прибережної захисної смуги та збереження рекреаційного потенціалу локацій.
Розміщення ЖК Parus безпосередньо у береговій зоні обмежило загальний доступ до частини прибережної території, перетворивши неколишні публічні рекреаційні зони на фактично закриті або напівприватні прибудинкові простори. Зведення житлового масиву Manhattan створює підвищене антропогенне та комунальне навантаження на водойму, спричиняючи ризики замулення й забруднення прибережних ґрунтів і водоносних шарів.
Систематичне вилучення рекреаційних ділянок під багатоповерхове будівництво викликає хвилю обурення серед екологів та міської громади. Місцеві активісти та мешканці регулярно ініціюють звернення щодо збереження зелених зон, проведення публічних слухань та перевірки дотримання водного та містобудівного законодавства.
Близькість до водних та паркових об’єктів активно використовується у маркетинговій стратегії девелопера для підвищення вартості квадратного метра, що одночасно змінює баланс публічних і приватних просторів довкола водойми.
Експансія на ринок Львівщини: масштаб і ризики проєкту в Сокільниках
Закріпивши позиції в Івано-Франківській області, Blago розпочала реалізацію девелоперських проєктів у Львівській області. За даними аналітичних джерел, розглядається проєкт будівництва п’яти житлових кварталів загальною площею понад 136 гектарів на території Сокільницької громади у передмісті Львова. Проєктний розрахунок передбачає розселення до 50 000 мешканців.
Суб’єкти господарювання, пов’язані з девелопером акумулювали контроль над близько 20 га земель у Сокільниках. Підготовка до будівництва супроводжується містобудівними та юридичними суперечками за участю Львівської міської ради, адміністрації аеропорту та місцевої громади.
Основними проблемними питаннями майданчика є дефіцит магістральних мереж водопостачання та водовідведення, а також прогнозоване зростання навантаження на транспортну інфраструктуру південного в’їзду до Львова.
Оптимізація регуляторних процедур: розміщення об’єкта на території Сокільницької сільської ради дозволяє здійснювати погодження поза суворішими вимогами містобудівної ради Львівської міської ради, що повторює модель локального коригування правил через сільські ради.
Містобудівні та авіаційні обмеження: земельний масив площею понад 136 га підпадає під обмеження за смугами підходу та шумовими зонами Міжнародного аеропорту «Львів» ім. Данила Галицького. Зведення висотних споруд у цій зоні створює ризики для безпеки авіації та розвитку аеропортової інфраструктури.
Львівська міська рада та аеропорт оскаржують Генеральний план Сокільників у судовому порядку. У квітні 2026 року Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу та направив справу щодо скасування змін до містобудівної документації Сокільників на новий розгляд, що формує високий рівень юридичних ризиків для проєкту та майбутніх інвесторів.
Чи встигає інфраструктура за темпами будівництва?
Коли компанія вводить понад 3 000 квартир на рік, житловий фонд зростає стрімко. Проте соціальна інфраструктура часто не встигає за цими темпами. Як повідомляє видання Firtka, через щільну забудову нових кварталів у місті відчувається гострий дефіцит місць у дитячих садках.
У масштабних проєктах, таких як «Княгинин» чи Manhattan, обіцяні садки та школи ще треба дочекатися. Наприклад, на офіційному сайті Manhattan UP задекларовано будівництво дитсадка та школи, але терміни їх реалізації залишаються під питанням для покупців.
Окрім цього, мешканці нерідко скаржаться на проблеми з паркуванням та благоустроєм — це видно з відгуків на порталі Top20.ua. Подібні труднощі з комфортом і шумоізоляцією в новобудовах підтверджують і загальні опитування (наприклад, дослідження Domik.ua).
Перевірити юридичний статус компаній можна у відкритих реєстрах: в Opendatabot для ТОВ «БЛАГО-ІФ» та ТОВ «БЛАГО БУД». Проте для повної картини варто аналізувати реальні договори та фінансову документації.
Декілька днів тому вийшов сюжет у Bigus.Info про Івано-Франківськ, де йшлося і про діяльність Blago. У розслідуванні розповідається про мешканця Юрія Коваля, який придбав квартиру у ЖК «Авторський». Одного дня в підземному паркінгу спрацювала сигналізація; чоловік спустився перевірити ситуацію, проте жодних проблем не виявили. Водночас з’ясувалося, що в самій квартирі пожежна сигналізація не спрацювала — вона виявилася вимкненою. Перевіряючи деталі, чоловік виявив відсутність ліфта, другого шляху евакуації та належних сходових клітин. На офіційний запит до обслуговуючої компанії він отримав шокуючу відповідь: виявилося, що для будинку взагалі відсутня проєктна документація з розділом “Пожежна безпека”.
Понад те, виявлено розбіжності й у проєктній поверховості комплексу: за документами ЖК “Авторський” має 11 поверхів та один технічний, однак останній фактично експлуатується як повноцінний житловий поверх і використовується для здачі квартир.
Водночас ці квартири на 12-му поверсі оформлені на дружину CEO компанії “Blago Developer” Романа Коржака.
Діяльність Blago Developer демонструє феномен швидкої монополізації регіонального ринку нерухомості, коли понад половина житлового фонду Івано-Франківщини зосереджується в руках одного девелопера. Такий масштаб супроводжується тісною синергією із місцевою владою, що дозволяє компанії ефективно узгоджувати містобудівну документацію через механізм детальних планів території (ДПТ) та отримувати дозвільні документи попри резонансні прецеденти.
Водночас стрімке зростання обсягів будівництва оголює суттєві інфраструктурні та екологічні виклики. Гострий дефіцит місць у дитячих садках, нестача паркувальних місць, забудова прибережних зон та вирубка зелених насаджень підкреслюють дисбаланс між комерційними інтересами забудовника та потребами міської громади. Окремим фактором ризику стає експансія компанії в інші регіони, зокрема масштабний проєкт у передмісті Львова, де містобудівні та авіаційні обмеження вже стали предметом судових оскаржень.
