Те, чого останніми тижнями так боялись світові ринки, сталось – Дональд Трамп оголосив “торговельну війну” усьому світу.
Запроваджені мита будуть найжорсткішими за останнє століття: базова ставка для всіх встановлена в 10%, для окремих країн вона сягне 50%, а з урахуванням раніше запроваджених заходів перевищить цей рівень.
Ринки очікували м’якші тарифи, тому реагують падінням, а політики думають, як і чим відповідати.
Що сталось
Увечері 2 квітня президент США Дональд Трамп у межах названого ним “дня визволення Америки” оголосив про запровадження небачених з початку минулого століття мит на імпорт товарів у Штати.
У 50-хвилинному виступі під гаслом Make America Wealthy Again (“Зробимо Америку багатою знову”) він багато говорив, як інші країни десятиліттями “грабували” та “розкрадали” США, про відновлення промисловості Штатів і майбутній “золотий вік Америки”, а також про “жахливий” дисбаланс у деяких секторах торгівлі.
Як і побоювались світові ринки, цього разу під мита потрапили не кілька країн, як було місяць тому, а увесь світ. Разом із Євросоюзом повний перелік країн і територій, яких торкнулись так звані “дзеркальні” митні тарифи, містить понад 180 рядків.
У таблицях, які демонстрував Трамп, навпроти кожної країни чи території вказані два відсоткові значення. Перше – оцінка Білим домом тарифів проти американського імпорту, включно із “валютними маніпуляціями і торговими бар’єрами”, друге – вже згаданий “дзеркальний” тариф. Він, як переконують в Білому домі, “дисконтований” – у більшості випадків на 50%. Розмір мита при цьому розраховувався у відсотках від митної вартості товару.
Трамп своїм указом, серед іншого, запровадив мита у 34% проти Китаю, 20% – проти Євросоюзу, 24% – проти Японії та 26% – проти Індії. “Мінімальний базовий тариф” становитиме 10%. Загальне мито набуде чинності 5 квітня, а підвищені – 9 квітня.
Аби запровадити мита своїми указами в обхід Конгресу, Трамп розширив трактування загроз нацбезпеці та включив до їх переліку торговий дефіцит США. На цій підставі він оголосив надзвичайний стан, який наділяє його владою запроваджувати тарифи, не озираючись на законодавців.
Окремо президент США підтвердив плани щодо 25% мит на всі імпортовані автомобілі, а також здивував багатьох спецмитами у 25% на комп’ютери. Останнє рішення може коштувати американському техногіганту Apple мільярди доларів збитків. Річ у тім, що iPhone, iPad і Apple Watch становлять три чверті з майже 400 млрд дол річної виручки компанії, а більша частина цієї продукції виробляється за межами Штатів.
У Китаї зараз збирають приблизно 90% усіх iPhone, а нові мита збільшать щорічні витрати Apple на 8,5 млрд дол. Тому гігант буде змушений або втрачати прибуток, або підвищувати ціни. За день капіталізація Apple впала на 250 млрд дол.
Як визначали розмір мит
Адміністрація Трампа використала незвичну формулу для визначення розміру мит. Як пояснили в Білому домі, озвучені “дзеркальні” тарифи – це 50% від результату ділення обсягу торгового дефіциту США з конкретною країною на обсяг імпорту з цієї ж країни.
Наприклад, Китай у 2024 році поставив у Штати товарів на 295,4 млрд дол. більше, ніж ввіз у зворотному напрямку. Увесь китайський імпорт в Америку сягнув 438,9 млрд дол. Поділити 295,4 на 438,9 – і вийде значення тарифів Китаю, які нібито діють щодо США, у 67% (насправді, за оцінкою експертів Інституту світової економіки Петерсона, це значення минулого місяця становило лише 23%). Далі поділити ще раз на два – і виходить “дзеркальне” мито в 34%.
Адміністрація Трампа заявила, що ставки розраховані з урахуванням як тарифів, так і “нетарифних бар’єрів”, включаючи податки. Ця формула суттєво відрізняється від тієї, яку Білий дім у лютому обіцяв використати. Фактично, цифри не показують реальні тарифи інших країн, а є результатом маніпуляцій з показниками торгового дефіциту.
Торговий представник США, по суті, визнав цю підміну понять. У своїй заяві він прямо сказав, що розрахунок впливу “десятків тисяч тарифних, регулятивних, податкових та інших заходів кожної країни був би складним, якщо не неможливим”. Тому в адміністрації пішли найпростішим шляхом – взяли дефіцит як основу для всіх цих факторів.
Презентація нових мит Трампа нагадувала шоу з трагічним фіналом
Getty Images
Про неоднозначність таких підрахунків пише Financial Times, наводячи приклад Бангладеш. США імпортували звідти товарів на 8,4 млрд дол, що призвело до дефіциту торгового балансу з цією країною на 6,2 млрд дол. 6,2 поділити на 8,4 – це 0,738. Після цього Білий дім заявляє, що країна “стягнула” 74% “мит” проти США, “включаючи валютні маніпуляції та торговельні бар’єри”.
Насамперед Білий дім націлюється на Китай – це вже третя хвиля мит, якими обкладають Пекін після повернення Трампа до влади. І щоразу тарифи не поглинають один одного, а сумуються. Після двох перших етапів торговельної війни вони досягли 20%. Тепер же додаються ще 34% – разом китайський імпорт тепер обкладений 54-відсотковим митом.
На цьому тлі у Пекіні закликали США негайно скасувати тарифи і пообіцяли вжити контрзаходів.
Як реагують ринки
Радник Трампа з питань торгівлі Пітер Наварро напередодні заявив, що мита принесуть Штатам 600 млрд дол. на рік. Адміністрація вважає, що заміни ринку США у світі немає, а тому іноземним компаніям у будь-якому разі доведеться переводити туди виробничі потужності, щоб позбутися мит.
Проте інвестори, схоже, у такий план не надто вірять – ступінь їхнього розчарування можна було спостерігати в прямому ефірі. Коли Трамп почав виступати ввечері 2 квітня і встиг заявити лише про шкалу тарифів у 10% для всіх партнерів, то ринок повірив, що все обмежиться м’яким сценарієм, – фондові ф’ючерси навіть встигли ненадовго підрости.
Але вже зовсім скоро стало зрозуміло, що 10% – це мінімум, а 60 країнам загрожують вищі ставки. Цінні папери одразу ж почали продавати, що спричинило зниження фондових індексів: ф’ючерс на S&P 500 в моменті впав на 3%, а на Nasdaq 100 – більш ніж на 3,5%.
2 квітня 2025 року інвестори розпродавали більшість американських акцій, які входять до індексу Nasdaq
finviz.com
Нові мита Трампа уже призвели до падіння цін на нафту та криптовалют, обвалу долара до піврічного мінімуму та руху донизу ключових фондових індексів і акцій американських компаній. Інвестори обирають “безпечні” активи: золото підскочило до нових максимумів.
За оцінками колишнього голови Мінфіну США та колишнього президента Гарвардського університету Лоуренса Саммерса, після виступу Трампа вартість усіх американських акцій впала щонайменше на 2–3% або приблизно на 1,5 трлн дол. А з огляду на те, що більшість втрат для корпорацій була закладена в очікування ринку до 2 квітня, реальні втрати становлять близько 4 трлн дол.
При цьому паніка на біржах, викликана митною війною Трампа, поки більше нашкодила саме американським активам. Ф’ючерси на індекси США впали більш ніж на 4%, тоді як європейський Stoxx Europe 600 до полудня знизився лише на 1,3%. Євро зріс відносно до долара на 1,3%, а японська єна – на 1,5%.
Очікувані наслідки
Трамп вважає, що і вороги, і союзники США наживаються на Америці, якщо продають їй більше товарів, ніж купують у неї. Він переконаний, що радикальні мита обмежать такий імпорт і підтримають американського виробника, а дохід наповнить скарбницю і дасть змогу знизити податки, щоб підштовхнути економічне зростання.
Економісти ж кажуть: це – архаїчний підхід до економіки торгівлі, який довів свою неспроможність ще під час Великої депресії 1930-х років. Вони вказують на те, що Америка торгує не тільки товарами, а й послугами, особливо цифровими, і тут баланс часто на її користь, тому все чесно.
Більше того, мита – це податок на споживання імпортних товарів. Заплатять його американці, внаслідок чого зростуть ціни, економіка пригальмує, а жити стане важче.
Ще одне питання – чи зможуть Штати швидко замістити імпорт. Старший економіст Центру економічної стратегії (ЦЕС) Юрій Гайдай вважає, що ні. “За багатьма позиціями американського імпорту заміщення неможливе або буде дуже відтягнуте в часі. Наприклад, половина запчастин для американських автовиробників імпортується.
Бачив оцінки, що перенесення виробництва навіть 10% цих запчастин у США займе три роки і потребуватиме понад 100 мільярдів доларів інвестицій. І це лише маленька частка автозапчастин. Багато товарів для споживчого ринку США різко подорожчають і попит на них істотно спаде. Багато товарів американського експорту можуть втратити конкурентоспроможність”, – заявив він.
Читайте також:
Приїхали. Завтра Трамп починає “автомобільну війну” з усім світом
Трамп пообіцяв, що американський бюджет поповнять “трильйони і трильйони” доларів зборів від мит. Але перші оцінки аналітиків Capital Economics свідчать, що навіть за очікуваного падіння обсягів імпорту додаткові доходи США від збору нових мит становитимуть лише близько 700 млрд дол. на рік, що еквівалентно 2,3% ВВП країни. А збори до скарбниці, як показав перший термін Трампа, майже цілком йдуть на субсидії місцевим фермерам і промисловцям, які постраждали від нових тарифів.
За підрахунками Bloomberg Economics за кілька днів до виступу Трампа, максимально повний аналіз усіх його претензій до торговельних партнерів показував, що середнє імпортне мито мало б збільшитися на 28 відсоткових пунктів. У результаті все, за попередніми оцінками, обмежилося 20 пунктами, що близько до максимально негативного сценарію.
Ефектом від такого зростання аналітики очікують падіння ВВП США на 4% і додаткові 2,5% інфляції протягом найближчих двох-трьох років. За масштабом такі наслідки вони порівняли з впливом на американську економіку світової кризи 2008 року.
Саммерс же прогнозує, що тарифна політика Трампа може призвести до економічних втрат до 30 трлн дол, або 300 тис дол на американську сім’ю з чотирьох осіб. Французькі винороби уже підрахували, що через американські мита їхній річний виторг зменшиться на 800 млн євро.
Експерт із міжнародної торгівлі з британського дослідницького центру ECIPE Девід Хеніг вважає, що у цих тарифах немає жодної економічної логіки. “Мита запроваджуються лише тому, що вони подобаються Трампу. Є маса заявлених причин, від підтримки промисловості США і скорочення торгового дефіциту, до підвищення доходів бюджету. Жодна з них не є переконливою”, – написав Хеніг.
Чому у списку нема Росії
Багатьох здивувало, що у списку Білого дому відсутні деякі ключові зовнішньополітичні опоненти США – КНДР, Куба, РФ і Білорусь. Водночас в указі Трампа не йдеться про те, що для Росії або будь-якої іншої країни будуть винятки і на них не поширюватиметься базовий митний тариф у 10%.
Прессекретарка Трампа Керолайн Левітт і міністр фінансів США Скотт Бессент згодом пояснили, що ці країни вже й так обмежені в можливості торгувати зі Штатами через накладені на них санкції.
Читайте також:
Гаряча Арктика: як Росія виграє в США перегони за домінування в регіоні
Проте, за підрахунками Le Monde, насправді Штати продовжують торгувати з Росією – за минулий рік торговий баланс сягнув близько 3,5 млрд дол., що перевищує обороти з Маврикієм і Брунеєм, які потрапили під нові мита.
За розрахунками Les Décodeurs на основі методології Офісу торгового представника США та офіційних даних про обсяги імпорту в доларах, якби проти РФ ввели нові тарифи, то їхня ставка становила б 42%, а для Білорусі – 24%.
Мита проти пінгвінів і тюленів
Ефект для своїх економік від глобальної тарифної війни аналізують посадовці і країн-партнерів, і конкурентів США – і думають над тим, як відповідати Штатам. Хто не відповість точно – так це пінгвіни. Річ у тім, що мита (10%) поширюються і на безлюдні острови Херд і Макдональд, розташовані в Індійському океані.
Ці острови не є державами і належать Австралії, проти якої також запроваджено мита в розмірі 10%. У 1997 році Херд і Макдональд були включені до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО – ця територія населена тюленями, пінгвінами та іншими птахами. У Білому домі заявили, що мита щодо островів були введені через те, що вони є частиною австралійської території.
Читайте також:
Корабельні Штати Америки: як Трамп готується до “портової війни” з Китаєм
Херд і Макдональд вважаються одними з найвіддаленіших місць на планеті – дістатися туди можна тільки після двотижневої морської подорожі з Перта. Люди не відвідували ці острови майже десять років.
Тим не менш, якщо вірити даним Світового банку, хтось із цих територій зміг налагодити торгівлю зі США: у 2022 році Штати імпортували звідти продукцію на 1,4 млн дол. Майже вся вона значиться як “машини та електрообладнання”. Подробиці цього імпорту невідомі.
Ще один казус – із островом Норфолк, який також є частиною австралійської території. Норфолк із населенням 2 188 осіб США обклали тарифом у 29%. The Guardian зазначає, що у 2023 році острів експортував до Америки товарів на 655 тис дол., причому основу становило шкіряне взуття.
Однак адміністратор Норфолка Джордж Плант заперечує ці дані. “Немає жодних даних про експорт з острова Норфолк до Сполучених Штатів, і немає жодних тарифів або відомих нетарифних торговельних бар’єрів на товари, що надходять на острів Норфолк”, – пояснив він.
Як вплинуть на Україну
Щодо України запроваджена “базова” митна ставка у 10% – за словами першої віцепрем’єрки- міністерки економіки Юлії Свириденко, це “складно, але не критично”.
За її даними, експорт України до США торік сягнув 874 млн дол., з яких 363 млн дол. – припали на чавун, а 112 млн дол – на труби. Наша країна експортує до Штатів понад 600 різних категорій товарів, з них 65 видів продукції – на суму більше 1 млн дол. Імпортуємо ж американських товарів на 3,4 млрд дол., додала Свириденко.
“Наші мита на американські товари досить низькі – на автомобілі ставка 10%, на вугілля і нафту – 0%. Тому зараз в нас є шанси домовитись на інші умови – американська заява чітко говорить про таку можливість. Якщо все залишиться як є, то американське універсальне мито вдарить в основному по малих виробниках. Ми вже працюємо над тим, щоб для України були кращі умови”, – заявила вона.
Читайте також:
Американці вибрали Трампа. Що це означає для економіки США і світу?
Директор ЦЕС Гліб Вишлінський вважає, що найбільш відчутним впливом торгової війни Трампа проти світу для України “стане те, що світ в ній загрузне на найближчі роки”. Також торгова війна, за його словами, “від’їсть” увагу ЄС та інших наших партнерів.
“Тому очікування магічного розрулювання нашої війни я б знизив після вчорашнього майже до нуля”, – сказав Вишлінський.
